ВГОРУ

Що таке рефакторінг?

YouLibreCalc for Excel logo

Опис

Рефакторінг (Refactoring) – зміни, що зроблені у внутрішній структурі програмного забезпечення (ПЗ), щоби зробити його легшим для розуміння і швидшим для модифікації без зміни зовнішньої поведінки. Також, це перебудова ПЗ через застосування послідовності рефакторінгів без зміни зовнішньої поведінки ПЗ.


Переваги рефакторінгу:

Коли потрібно робити рефакторінг:

Погані запахи в коді (Smells Catalog):

Можливі варіанти рефакторінгу

  1. Moving Features Between Objects (Перенесення цілісного коду між об'єктами):

    • Move Method (Виділення методу) – виокремлюємо окремий метод, якщо метод є занадто довгим, або містить код, який вимагає коментарів.
    • Move Field (Переміщення поля) – здійснюється тоді, коли поле використовується іншим класом частіше, ні в тому, де воно визначене.
  2. Organizing Data (Впорядкування даних):

    • Encapsulate Field (Інкапсуляція поля) – одним із головних принципів ООП є інкапсуляція, або приховування даних. Якщо зробити дані відкритми, обєкти зможуть читати та змінювати їх значення без відома власника цих даних. Тому робимо таке поле закритим та забезпечуємо методи доступу.
    • Encapsulate Collection (Інкапсуляція колекції) – часто в класі міститься колекція єкземплярів. Ця колекція може бути масивом, списком, множиною чи вектором. Метод отримання не повинен вертати сам обєкт колекції, тому що це дозволило б клієнтам змінювати вміст колекції без відома класу, який нею володіє. Тому значення, яке вертає метод, потрібно зробити доступним тільки для читання та створити методи додавання/видалення елементів.
  3. Composing Methods (Виокремлення та об'єднання коду):

    • Extract Method (Виділення методу) – якщо є фрагмент кода, який можна згрупувати, винесіть цей фрагмент в окремий метод з назвою, яка пояснює його призначення. Таким чином, назва методу буде замінювати коментарі.
    • Inline Method (Вбудова методу) – інколи корисно перемістити тіло методу в код, який його викликає. Буває, що тіла методів такі ж зрозумілі, як і назва самого методу. Також може бути ситуація коли є багато різних методів, структура яких є невдалою і тому краще іх всіх скинути в один загальний метод, а потім виділити методи іншим способом.
    • Inline Temp (Вбудова тимчасової змінної) – заміна тимчасової змінної, якій присвоюється простий вираз лише один раз. Інколи така змінна заважає проведенню інших рефакторінгів.
    • Replace Temp with Query (Заміна тимчасової змінної викликом методу) – використовується коли тимчасова змінна використовується для збереження значення якогось виразу. В таком разі, вираз замінюємо на метод і всі посилання в коді на цю змінну замінюємо новим методом.
    • Split Temporary Variable (Розщеплення тимчасової змінної) – застосовується, якщо одна тимчасова змінна використовюється для багаторазового присвоєння різних результатів (якщо лише це не змінна, яка використовується в циклі в циклі і не змінна для накопичення результату). В такому разі створюємо окрему змінну для кожного присвоєння.
  4. Simplifying Conditional Expressions (Спрощення виразів з умовами):

    • Decompose Conditional (Декомпозиція умовного оператора) – виконується, коли ми маємо умовний ланцюжок перевірок (if-then-else). Замінюємо окремими методами умову (if), частини then та else. Сприяє покращенню розуміння причини розгалуження, а імена методів пояснюють призначеня відповідного фрагменту коду.
    • Consolidate Conditional Expression (Консолідація умовного виразу)– здійснюється, якщо є ряд перевірок умов, що дають одинаковий результат. Потрібно обєднати всі перевірки в один умовний вираз або метод.
    • Consolidate Duplicate Conditional Fragments (Консолідація дубльованих умовних фрагментів) – один і той же фрагмент присутній у всіх розгалуженнях умовного виразу. Потрібно перемістити даний фрагмент коду за межі цього виразу.
    • Remove Control Flag (Видалення управляючого прапора) – існує змінна, яка діє як управляючий прапорець для ряду логічних виразів. Використовуємо замість нього BREAK або RETURN.
    • Replace Conditional with Polymorphism (Заміна умовного оператора поліморфізмом) – здійснюється, коли існує умовний оператор, поведінка якого залежить від типа обєкта. Потрібно, перемістити кожні гілку умовного оператора в перегружений метод підкласу. Зробіть вихідний код абстрактним.